Казка є невід`ємним елементом у вихованні
дітей. Вона доступною мовою вчить дітей життя. Діти беруть з них багато
корисних для себе знань: перші уявлення про час та простір, про зв`язки людини
з природою, з предметним світом. Казки дозволяють дитині вперше відчути
хоробрість і стійкість, побачити добро і зло [1,с.3]. Мета статті: визначити
вплив казки на виховання та розвиток дошкільника. Це питання досліджувало
багато вчених та філософів усього світу. Зокрема,видатний український педагог
В.О. Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям», Л.Б. Фесюкова «Воспитание
сказкой», А.Н. Афанасьев, К.Д. Ушинський та багато інших. Розглянемо казку як
художній твір. Казки – це колективно створені і традиційно зберігаються народом
усні прозові художні розповіді такого реального змісту, що по необхідності
вимагає використання прийомів неправдоподібного зображення реальності. Вони не
повторюються більше ні в якому іншому жанрі фольклору.
Тисячі
років казка накопичувала духовний досвід народу, здійснювала вплив дивовижної
сили на людську душу, виховувала, допомагала ставати мудрішими. В ній
поєднались основи народної етики, віками вироблені правила моралі,
загальнолюдські ідеали.
На думку В.Сухомлинського, казка – активне
естетичне мистецтво,яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум,
почуття, уяву , волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє
створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі.
Сучасними дослідниками ведеться пошук шляхів і
засобів виховання моральних почуттів дітей. С.А.Литвиненко розкриває
ефективність формування цих почуттів у дітей через цілеспрямованість,
систематичність гуманістичного впливу засобом казки[4]. Дослідження психологів
(Л.С.Виготський, Б.М.Теплов) та педагогів (А.М.Богуш, Н.П.Сакуліна,
Є.О.Фльоріна) доводять, що творча діяльність відповідає потребам та можливостям
дітей дошкільного віку, та визначають, що головна її цінність не в створенні
певного продукту, а в самореалізації та самовдосконаленні дитини. Як вважають
багато педагогів світу, чим раніше й міцніше сформується у дітей уявлення про
дружбу, повагу, відданість, самопожертву і т.д., тим менш
демонстративно-негативними будуть їхні вчинки у майбутньому .
Базова програма розвитку дітей дошкільного
віку «Українське дошкілля» визначає однією з вкрай важливих і актуальних
проблем – розвиток словесної творчості дошкільнят. У стихійному пошуку нових
методів і технологій, спрямованих на його реалізацію, незаслужено поза увагою
залишається такий ефективний і перевірений часом засіб розвитку словесної
творчості як казка. А саме казка як найкраще активізує дитячу уяву і творчість,
служить зразком зв`язної розповіді і літературної мови, джерелом образів і
сюжетів.
Провідними засобами розвитку словесної
творчості є: природа, фольклор, іграшки, театралізована діяльність, ілюстрації,
розвиток поетичного слуху. Поряд з тим одним з найбільш ефективних та доступних
засобів розвитку словесної творчості є казка, яка служить зразком побудови
зв`язної розповіді, яскравих образів, літературної мови. Вона активізує дитячу
фантазію, спонукаючи до творчості. У науковій літературі широко представлено
систему методів роботи з казкою.
Розглянемо одну з методик роботи з казкою:
-придумування продовження казки;
-зміна
кінцівки казки;
-спільне розв`язання проблемного
питання,поставленого до казки;
-зміна
ситуацій у знайомих казках;
-зміна
характерів персонажів казки;
-складання казки з персонажами з інших казок;
-складання нової казки за допомогою різних
опорних елементів: малюнків, відео, схеми [6, с.11].
Однією з важливих задач є формування
екологічної культури дітей, починаючи ще з раннього віку. Казка доносить до
дитини уявлення про природу: звірів, квітів, дерев і т.д.[1, с.18]. Казка може
носити й лікувальні цілі. Для цього є спеціальна форма роботи – казкотерапія.
Казкотерапія – це створення особливої казкової атмосфери, яка робить мрії
дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своїми страхами,
комплексами. Казку для казкотерапії слід складати для кожної дитини окремо, з
урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та страхів, які
притаманні конкретній дитині. Така казка повинна надати малюку можливість
вдатися до самоаналізу. Головний герой переживає ті ж емоції, що і малюк, долає
ті ж страхи та комплекси, знаходить виходи із проблемної ситуації. Таким чином,
дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку і , як результат,
вчиться долати труднощі у реальному житті. Надаємо перелік казок під час
читання яких, вирішуються вище описані нами завдання: Казкові твори Які якості
виховує у дитині «Коза-дереза» Порядність, щирість, люб`язність, чуйність,
товариськість, повага до друзів. «Цап та баран» Доброта, порядність, щирість у
стосунках, дружелюбність, поступливість. «Лисичка та Журавель» Доброта,
порядність. Товариськість, щирість, гостинність. «Телесик» Любов та повага до
батьків, порядність, чуйність, сміливість, мужність. «Кирило Кожум`яка» Повага
до старших, доброта, чуйність, відвага, взаємодопомога, товариськість.
«Котигорошко» Шанобливе ставлення до матері, любов др землі, порядність,
чуйність, хоробрість, мужність. Отже, для дитини казка – це його життя. Це
різнокольоровий, рівнодійовий світ, де дитина є головним героєм, який
протистоїть злу і допомагає добру. Казка готує дитину до майбутнього життя в
реальному світі та показує на прикладах подолання труднощів. Формує моральні
якості, які залишаться з дитиною на все життя. Необхідно пам`ятати батькам та
педагогам важливість читання казок, віршиків, гратися з дитиною та вміти
аналізувати власні дії.
Немає коментарів:
Дописати коментар